г. Киев, ул. Терещенковская, 13, оф.22
Режим работы: пн.–пт. 1000–1800, сб. 1000–1600

Досвід використання природних імунокоректорів під час комбінованого лікування хворих на рак ендометрія

М.А. Добровольський, Н.В. Тюєва, Л.П. Антонова, В.Т. Стоян, О.І. Марченко, Л .А. Товштейн


Одеський обласний онкологічний диспансер Одеський державний медичний університет

Резюме. Досліджено перебіг післяопераційного періоду у 60 хворих на рак тіла матки, із супутнім ожирінням та іншою соматичною патологією, 3 метою профілактики усклад­нень та імцнореабілітації 28 з них призначено природні пептиди - трансфер-фактори (ТФ). У пацієнток, що отриму­вали ТФ, відмічено суттєве зниження частоти післяопераційних ускладнень та променевих реакцій, що сприяло підви­щенню якості їхнього життя.

Ключові слова; рак ендометрія, комбіноване лікування, імунокорекція

Вступ. За останнє десятиріччя в Україні відмічено знач­не збільшення захворюваності на рак ендометрія (РЕ), яка на даний час становить 20-23 випадки на 100000 жіночого насе­лення. На сьогоднішній день це рак геніталій, що зустріча­ється найчастіше і займає 3-є місце в структурі онкологічної захворюваності жінок [1]. Для лікування даної патології застосовуються хірургічний, променевий, лікарський методи у різних комбінаціях, при цьому найчастіше оперативне втручання є першим етапом лікування [2, 3].

Поряд з цим, значна частина хворих на РЕ — літні жінки, з супутніми в 60-70% випадків цукровим діабетом, серцевосудинними захворюваннями, ожирінням, що суттєво підви­щує ризик хірургічних ускладнень [2]. Крім того, в онколо­гії, як і в інших галузях медичної науки, все більшої актуаль­ності набувають питання не тільки ефективності лікування, але і якості життя пацієнтів [4], на яке, крім інших факто­рів, впливає і перебіг післяопераційного періоду.

Матеріали і методи дослідження. Метою даного дос­лідження було зниження частоти післяопераційних усклад­нень у хворих на рак тіла матки з супутньою патологією, за допомогою додаткового використання природних імунокоректорів. Об'єктами дослідження були 60 жінок, хворих на рак тіла матки, із супутнім ожирінням та іншою соматичною патологією, що отримувати комбіноване лікування (опера­ція та післяопераційна променева терапія). 28 з них (основ­на група) на фоні лікування отримували трансфер-фактори (ТФ). ТФ є природними пептидами, отриманими з молози­ва корів, що забезпечують імунний захист, а за рахунок додаткових компонентів — специфічний протипухлинний вплив та здатність позитивно впливати на обмінні процеси та глікемічний профіль [5]. Трансфер-фактори призначали за наступною схемою: ТФ класичний або едванс, що воло­діють вираженою протимікробною активністю протягом 10-15 днів після операції по 1-2 капсулі двічі на день (залежно від ризику інфекційних ускладнень). Хворим па цукровий діабет рекомендувати ТФ-глюкоуч, що містить рослинні речовини, які сприяють нормалізації ліпідного та вуглевод­ного обміну. Під час променевої терапії та після її завершен­ня з метою імунореабілітації призначали ТФ-плюс, форму­ла якого містить специфічні протипухлинні компоненти природного походження, протягом 1-3 місяців. Групи хво­рих вірогідно не різнились за віком та частотою супутніх захворювань. Передопераційна підготовка, анестезіологічне забезпечення, антибіотикопрофілактика, тривалість опера­цій в групах також не відрізнялись.

Результати дослідження та їх обговорення. У хворих, що отримали вказану супровідну терапію, відмічено більш швидке зникнення реактивного набряку тканин та больового синдрому. Сероми післяопераційної рани виникли у 4 (14,3%) жінок проти 7 (21,9%) випадків в контрольній групі, гнійних ускладнень не спостерігалось (в контролі вторинне загоєння відбулося у 5 (15,6%) пацієнток з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня). Частота розвитку перикультитів склала 2 випадки (7,2%) проти 6(18,8%) у хворих, шо не отримували додаткової імунокорекції. Жодній хворій з основної групи не знадобилася додаткова антибіотикотерапія, в той час як в контролі післяо­пераційні ускладнення вимагали тривалого призначення антибіотиків в 7 (21,9%) випадках.

Більш сприятливий перебіг післяопераційного періоду у хворих основної групи надав змогу почати ад'ювантну променеву терапію якомога раніше — з 10-ї — 15-ї доби, в той час як в контролі цей термін коливався від 18 до 48 діб. Відомо, що променева терапія є найбільш ефективною в ранні строки після операції, коли ще не виражені рубцево-злукові процеси, тому даний фактор є важливим в прог­ностичному плані. Крім того, у хворих, що продовжували прийом ТФ протягом променевої терапії, частота промене­вих реакцій вірогідно знижувалась (14,3% проти 34,4%), їхня виразність не перевищувала І ступеня, в жодному випадку не вимагала перерви в лікуванні. Результати прослідковані протягом 6-13 місяців, рецидивів не відмічено. Всі жінки повернулися до звичного способу життя, відно­влена трудова активність. Продовжується спостереження за пацієнтками з метою оцінки віддалених результатів.

Висновки. Таким чином, застосування природних пептидів з імуномодулюючими властивостями як додат­кового елемента комбінованого лікування раку тіла матки, особливо у хворих з супутнім ожирінням, цукро­вим діабетом та іншою соматичною патологією, є патоге­нетично обґрунтованим, знижує частоту післяоперацій­них ускладнень та променевих реакцій і підвищує якість життя хворих на рак, що відповідає задачам медичної науки і практики на сучасному етапі.


ЛІТЕРАТУРА

1. Воробьева Л. И. Диагностика и лечение доброкачественных и злокаче­ственных опухолей матки Ц Злоякісні пухлини матки та трофобласту; пато­генез, діагностика та лікування: Матеріали Ш науково-ирактичної конфе­ренції. К.. 1999. С. 5'8,

2. Вохмаи Я.В. Руководство по онкогинекологии. — Л.: Медицина, 2002.-464 с.

3. Комаров В.П. Качество жизни как один из критериев опенки эффективности лечения //V ежегодная Российская онкологическая конференция М., 2001; Материалы конференции. С, 114.

4. Баранов В.В. Мировые стандарты и результаты лечения рака эндоме­трии // V ежегодная Российская онкологическая конференция: Материалы конференции. М, 2001. - С.82-83.

Оганова Э.А., МакКосланд К. Трансфер-факторы — природные иммунокор- ректоры //Йлшунореабилитация при инфекционно-воспалительных заболева­ниях: Материалы научно-

практической конференции. — Барнаул, 2003. — С22—%

Вернуться в раздел