Із великим сумом повідомляємо, що 21 травня 2024 року пішов з життя Драннік Георгій Миколайович, доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії з науки і техніки, завідувач лабораторії імунології ДУ «Інститут урології імені академіка О.Ф. Возіанова НАМН України» протягом 42 років.
Георгій Миколайович очолював науково-дослідний Центр клінічної імунології АМН та МОЗ України, а також розробку Програми із захисту та реабілітації імунної системи населення України.
З 1992 по 2004 роки професор Г.М. Драннік був головним фахівцем МОЗ України з питань клінічної та лабораторної імунології, у 2001-2010 роках керував комісією АМН та МОЗ «Клінічна імунологія та алергологія». Саме завдяки групі фахівців під керівництвом Георгія Миколайовича було створено засади для започаткування Служби клінічної імунології при МОЗ України.
Г.М. Драннік є першим керівником кафедри клінічної імунології та алергології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, автором освітньої програми викладання дисципліни та навчальних посібників, першого підручника українською мовою (2006 р.) з клінічної імунології та алергології, за якими підготовлені перші кадри для медичних ВНЗ України. З 1998 р. професор Г.М. Драннік був Президентом Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (УТІАІ).
Професор Г.М. Драннік є автором більш ніж 800 наукових робіт, у тому числі 15 монографій. Від 1998 р. і до останнього часу він також був головним редактором першого в Україні спеціалізованого журналу «Імунологія та алергологія: наука і практика», членом редакційних рад журналів, що входять до бази «Scopus» - «Український журнал нефрології та діалізу» та «Здоров’я чоловіка». Під керівництвом Г.М. Дранніка підготовлено 11 докторів та 31 кандидат медичних наук.
Центр Трансфер Фактор 4Life Україна висловлює співчуття рідним і близьким Георгія Миколайовича, а також колегам і всім, хто завдячує йому власним здоров’ям та довголіттям, а це величезна кількість людей. Ми дякуємо Георгію Миколайовичу як науковцю за увагу до теми трансфер факторів, за його щирість і небайдужість як людини. Це дійсно непоправна втрата для сучасної імунології та вітчизняної науки.
